У Миргороді попрощалися із земляками-Героями: Анатолієм Карбаном та Віталієм Шевченком

Дата: 17.04.2023 16:54
Кількість переглядів: 595

Фото без опису17 квітня на центральній площі Миргорода відбулася церемонія прощання з загиблими земляками-Героями: Анатолієм Карбаном  та Віталієм Шевченком. У перший, страшний день 24 лютого 2022 року, ці сміливі чоловіки прийшли до військкомату і стали на захист Батьківщини. Військовий досвід у кожного – лише строкова служба, але любов до України, справжнє чоловіче бажання захистити рідних, привели їх у лави Миргородської ТРО.

Миргородщина, Сумщина, - бойове злагодження та перший бойовий досвід.  З початку 2023 року наші миргородці у складі 116-ої окремої бригади територіальної оборони   виконують   завдання у найгарячішій точці бойових зіткнень з ворогом – під Соледаром та Авдіївкою. Запеклі, кровопролитні цілодобові бої. Наші мужні хлопці героїчно тримають оборону, не шкодуючи найдорожчого – свого життя. 12 квітня 2023 року біля населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області на бойовій позиції загинули смертю героїв військовики частини А 7314: бойовий медик стрілецького взводу головний сержант Анатолій Карбан та командир стрілецького відділення молодший сержант Віталій Шевченко. Виконуючи свій службовий та громадянський обов’язок, вони залишились вірними військовій присязі, вірними Україні.

Анатолій Євгенович Карбан народився 24 травня 1967 року в селі Остапівка Миргородського району Полтавської області. Після закінчення Полтавського педагогічного інституту імені Короленка, працював учителем історії, географії Остапівської середньої школи, згодом — вчителем і директором Трудолюбівської загальноосвітньої школи.

Анатолій Євгенович зростив не одну сотню дітей, прищеплюючи їм любов до Батьківщини, історії, рідної мови. Полум’яно й самовіддано він навчав дітей бути українцями. Займався національно-патріотичним вихованням. Був дотичний до всіх патріотичних організацій, зборів, починань, одним із яких є дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»). Був членом Асоціації дослідників голодоморів в Україні. Разом із дружиною вони збирали спогади очевидців Голодомору 1932-1933 років.

Сотник Карбан був осавулом Районового козацького товариства “Миргородський полк українського козацтва Полтавського коша імені Миколи Міхновського”. Із 1998 року Анатолія Карбана обирали депутатом Миргородської районної та міської рад. У 2014 року він став головою Миргородської районної ради.

У 2016 році очолив Біликівську гімназію Миргородської міської ради. Активну боротьбу за Україну і гідне майбутнє для своїх дітей він розпочав з Революції на Граніті, пройшов Помаранчеву революцію. За участь у Революції Гідності Анатолій Карбан нагороджений медаллю “За жертовність і любов до України”. Коли росія вторглася до України у 2014 році, Анатолій Євгенович волонтерив, їздив на передову, займався похованнями полеглих героїв-земляків, віддаючи їм останню пошану. Взявши до рук зброю, Анатолій Карбан став  прикладом для побратимів. Не боявся, йшов сміливо в бій, і, як вчитель, опікувався і беріг кожного, обираючи найважчі завдання для себе.

Анатолій Євгенович Карбан — українець, патріот, воїн, вчитель, люблячий чоловік, батько і син. У нашого Героя залишилася дружина — Альона, з якою він прожив 34 щасливі роки у шлюбі. Одне для одного були найбільшим коханням у житті, були друзями та однодумцями, доньки — Аліна та Анна, мама — Ганна Федорівна, яких він безмежно любив і захищав. І, які так само любили і цінували його.

Ніколи і ні до кого не був байдужим, завжди приходив допомогти і виручити. Людина принципів. Вірив в Бога й Україну. Був прикладом дієвої любові до Батьківщини, непохитної віри в її світле майбутнє. Щира, світла, чуйна людина, Анатолій Карбан мав безліч планів на життя, і мрій  - для себе і своєї родини. Але питання «сховатися за спини і тихенько жити для родини» навіть не стояло, бо «Україна понад УСЕ».

Віталій Володимирович Шевченко народився 9 серпня 1991 року. Закінчив загальноосвітню школу №1 імені Панаса Мирного.

Він запам’ятався шкільній громаді як життєрадісний, позитивний, дуже працьовитий хлопець. Почуття гумору та талановите виконання гуморесок зробило Віталія популярним серед друзів. 

Йому пощастило зустріти свою другу половинку ще у школі – про них із Анею казали «Ромео і Джульєтта». Вони дорослішали разом і побралися, аби бути разом на все життя. В родині народилася маленька донечка Полінка. Кохання зробило Віталія Шевченка зібраним і цілеспрямованим. Він опанував професію водія-електрика в Миргородському ПТУ №44, набув військового досвіду танкіста під час строкової служби в Збройних Силах України. Робота, родина, друзі, захоплення риболовлею — звичайне  щасливе життя достойного українця. І плани на майбутнє — для себе, для Ані, для маленької Полінки. Доброзичливий і товариський, Віталій скрізь знаходив друзів і намагався кожному допомогти. 

Він  був справжнім патріотом, чесним, надійним другом, чуйним сином, люблячим братом, людиною слова. На жаль, мирні плани перекреслила клята війна. Віталій Шевченко віддав своє молоде життя за нас, за волю і незалежність України. Залишилися невтішними найрідніші - мама Ніна Вікторівна, брат Дмитро, дружина Анна і донька Полінка.

Рідні, друзі, побратими військових, представники влади, депутати Миргородської міської та районної ради, громадськість  попрощалися із оборонцями Миргородської громади.

Українські воїни помстяться за смерть побратимів і смерть кожного українця. Перемога буде за нами!

На велелюдному мітингу миргородці вшанували пам’ять Героїв хвилиною мовчання та квітами.

Поховали загиблих воїнів з військовими почестями на Алеї Героїв у Миргороді.


За матеріалами сайту Миргородської міської радиФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора