Володимир Федько
У Великоперевізькому старостинському окрузі Шишацької громади назавжди попрощалися з Володимиром Федьком.
Півроку Володимир захищав Україну на Донеччині, в найстрашнішому пеклі. Пізнав, що таке голод, холод, втрата друзів. Сумував за родиною, яка з надією чекала його повернення додому, хоча б ненадовго – у відпустку. Але за ці гіркі півроку їм так і не довелося побачитися. Лише телефонні розмови, гостинці поштою. А потім – зв’язок зник зовсім. І прийшла сумна звістка…
У Великому Перевозі минуло все життя Володимира Федька. Цього літа він мав зустрічати свій 50-річний ювілей. За цей час вони з дружиною створили родину, народили і виховали двох чудових дітей, розбудували власне сімейне гніздечко на лоні мальовничої природи. Будівельній справі він присвятив і своє професійне життя.
Захоплювався футболом, хокеєм, рибальством. Вболівав за спортивну славу рідного села, підтримував усі добрі справи на його благо. Був компанійською, легкою на підйом людиною. Треба – значить треба, так він вважав, коли його допомога був потрібна односельцям, друзям, знайомим.
Треба – значить треба, не роздумував він, коли прийшла повістка…
Війна забрала в родини чоловіка, батька, сина, брата, щирого друга у товаришів. У кожного в серці тепер порожнеча. І біль. І тільки добрі спогади.
За інформацією сайту Шишацької громади
