Коли увага й турбота – дорожчі за всі блага

Дата: 09.08.2022 15:10
Кількість переглядів: 750

Віктор Панасович з дружиною Галиною мають прописку у місті Вугледар Донецької області. Та вже кілька місяців вони живуть у центральній Україні. Кажуть, лютий та березень провели у бомбосховищі, яким для них слугував підвал багатоповерхівки. Терпіння скінчилося, коли одного дня у метрі від жінки розірвався ворожий снаряд і її контузило. Більше так жити не можна, вирішило подружжя, і з невеликою валізою вони вирушили у пошуках спокійного життя. Шлях тримали на Полтавщину.

У Білоцерківській громаді Віктору та Галині запропонували безкоштовне житло, забезпечили продуктами та речами, допомогли оформити необхідну документацію. Вже кілька місяців вони живуть тут, увагою до себе задоволені.

Місця колективного проживання переміщених осіб на території всього Миргородського району голова райради Наталія Гирка тримає на особливому контролі. За липень-серпень особисто відвідала такі місця у Миргородській, Великосорочинській, Шишацькій, Великобагачанській громадах. Зараз же у полі зору – громада Білоцерківська, де облаштовано 7 місць колективного проживання. Наталія Олексіївна уважна до кожного, хто покинув рідні домівки. Запитує чи вистачає всього, чи необхідна допомога. Постійно співпрацює з військовою адміністрацією, органами самоврядування на місцях, залучає благодійників.

Ось і цього разу за сприяння районної військової адміністрації та іноземного фонду We stand with Ukraine голова райради відвідала 5 місць колективного проживання у селах Білоцерківської громади, привезла жителям продуктові набори. Цей фонд діє з партнерами World Food Programme та Samaritan's Purse та розповсюджує благодійну допомогу через церкву «Салім». Пастор християнської євангельської церкви «Салім» у місті Миргород Віталій Амосов розповідає про вміст пакунку, що розрахований на раціон харчування дорослої людини на місяць: 7,5 кг рису, 15 пачок спагеті, 1 літр олії та 5 банок м’ясної консерви. Такі пакунки отримав кожен дорослий, що має відповідну реєстрацію. Діти також не залишилися без подарунків, відповідно до віку та статі вони отримали набори із корисним приладдям та іграшками.

Таких історій, як у родини з Вугледару, багато. На превеликий жаль, війна змусила покинути рідні домівки жителів Харківщини, Донеччини, Луганщини, Сумщини. З кінця лютого громади Миргородського району прийняли 30 тисяч наших співвітчизників, з яких трохи більше 21-ї тисячі перебувають тут і сьогодні. Полтавщина тримає марку опорного регіону, який і надалі прийматиме своїх співвітчизників, постраждалих від війни.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора