Артур Стецик

Дата: 27.07.2022 09:26
Кількість переглядів: 40

«Ми думали, він безсмертний», - кажуть побратими про Артура Стецика. Бо на війні вже давно, з 2015. Спочатку був мобілізований, потім двічі служив за контрактом. Мав медалі та бойові відзнаки. А ще – поранення і контузію. Недавні. Здавалося, досвідчений боєць, стільки всього пережито-перебачено, що на смерть покладено табу. Однак…

21 липня 2022 року його життя обірвалося. На одному з найтяжчих нині фронтів – Донецькому. У результаті танкового обстрілу ворога. У 34 роки.

Повернувся він додому востаннє. Додому – у рідне село Вертелецьке шишацької громади, у дорогий серцю край, де минули дитинство, юність, усе таке коротке життя. Де навчався, працював, був сином, братом, чоловіком, другом. Де залишиться таким навічно.

У цей самий день, 21 липня, вісім років тому, у бою з російським ворогом загинув земляк Артура – 21-річний танкіст з Носів Андрій Кулягін. Хай безсмертні душі Героїв зустрінуться на небесах…

А в нашій пам’яті захисники української землі будуть жити допоки ми у цьому світі є.


Джерело - сайт Шишацької громади


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора