Допомога тим, хто врятувався від війни, - наше постійне завдання
Родина з Донеччини зі сльозами на очах тримає коровай із написом «МИР». Кажуть, саме це зараз найголовніше. Від обстрілів з рідного дому врятувалося 12 членів родини та пес. Наразі живуть усі разом, знайшли тимчасовий прихисток у селі Єрки Миргородської громади. Гостям радіють, дякують за відвідини і гостинці.
Кирило із Харкова, який є практично ровесником війни, посміхається гостям. Батьки запрошують до хати. Розповідають, що приїхали із того мікрорайону, де й досі тривають важкі бої. Кирилові та його братові хочеться додому, та поки не можна – небезпечно. Молоді батьки на питання чим допомогти, скромно відповідають – необхідне мають. Та за привезені продукти, солодощі та памперси дякують. Це речі, які швидко закінчуються.
Голова Миргородської районної ради Наталія ГИРКА у рамках робочого візиту відвідала вимушених переселенців у селах Єрки та Хомутець Миргородської міської громади аби на власні очі переконатися, що необхідним вони забезпечені. Завітала з пакунками продуктів, які надав місцевий волонтер Олександр Рєпін за фінансової підтримки Rotary Club of Randolph VT.
«Миргородська районна рада спільно з військовою адміністрацією, тримає руку на пульсі забезпечення вимушених переселенців найнеобхіднішим – продуктами харчування. Ми працюємо над тим, аби залучити всі можливі ресурси на цей напрямок. Уже кілька разів на громади ми відправляли адресну допомогу за потребами – це продукти харчування, речі для особистої гігієни, дитяче харчування, одяг, ковдри. Днями надійшла допомога від Полтавської обласної ради, яка у співпраці з Всесвітньою продовольчою програмою ООН надала борошно та консерви. Співпрацюємо також із волонтерами. Темпів не збавляємо, адже наразі 17 громад нашого краю прийняли понад 21 тисячу осіб.» - говорить голова Миргородської районної ради Наталія ГИРКА.
У Єрках в рамках візиту відвідали 6 сімей із Харківського та Донецького регіонів. Від усіх почули, що місцеві мешканці дуже доброзичливо їх прийняли. У перші ж дні знесли до осель хто консервацію, хто постільну білизну, аби ті змогли почуватися як вдома. Показовий факт: одна з родин перше, що зробила на новому місці, – повісила прапор України, аби їх принципову позицію було видно здалеку.
Гуртожиток Хомутецького фахового коледжу прийняв 47 людей. Після звуків обстрілів тиша – найбажаніший звук. 12-річний Максим, який 40 днів просидів у підвалі в Дергачах, дуже дивувався, що на вулиці можна гуляти. Мальовнича природа місцевості – як ліки, хоча й не лікують від туги за домом. Рятує добре слово і приємні дрібниці. Нові жителі Хомутця від допомоги не відмовляються та щиро дякують за продуктові набори, які передала Наталія Олексіївна.
Коровай із написом «МИР» випечений у Великій Багачці. Його великій родині переселенців передав депутат Полтавської обласної ради Олег Діденко. Тож нехай це пророче слово додає нам віри та наснаги трудитися й наближати таку омріяну перемогу.
Ольга ОШЕКА,
консультант голови Миргородської районної ради
з питань внутрішньої політики та комунікації за ЗМІ
