Як громадам отримати та використати міжнародну допомогу - роз'яснення експертів

Дата: 16.03.2022 09:34
Кількість переглядів: 644

 Чимало громад з різних країн світу намагаються допомогти українським побратимам, зокрема в частині надання фінансової підтримки громадам. У зв’язку з цим, фінансові експерти Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні підготували основні моменти щодо отримання та використання таких коштів.


Перш за все, варто зазначити, що валюта ведення обліку бюджетних установ гривня, тому всі документи щодо обліку та звітності повинні бути в гривнях.

Всі операції щодо використання коштів міжнародної допомоги, вартість яких визначена в іноземній валюті або які потребують розрахунків в іноземній валюті, перераховують за курсом НБУ в гривню для відображення в обліку.

Щодо відкриття рахунку та зарахування коштів

Відповідно до пункту 12 статті 691 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.

Згідно з пунктом 11.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012  № 938 (далі – Порядок 938), для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів) відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України.

Для обліку грошових коштів, які надходять на рахунки в банку, передбачено субрахунки 2311 «Поточні рахунки в банку» і 2312 «Інші поточні рахунки в банку».

Відповідно до пункту 3.7. розділу ІІ. «Класифікація доходу та його визнання» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи» суми зовнішньої безоплатної допомоги визнаються  активом (дебіторською заборгованістю) та доходом на  момент набрання чинності договором. Міжнародну фінансову допомогу в такій ситуації можна вважати зовнішньою безоплатною допомогою.

Враховуючи зазначене, надходження коштів на рахунок бюджетної установи вважатиметься дебіторською заборгованістю та відображатиметься на субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість», а дохід – на субрахунку 7511 «Доходи за необмінними операціями».

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (Пункт 1 розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів» далі – НС 130).

Валютним курсом є курс гривні, установлений Нацбанком, до грошової одиниці іншої країни.

Отже, суму міжнародної фінансової допомоги при нарахуванні дебіторської заборгованості та доходів бюджетна установа відображає в обліку за курсом НБУ, встановленим на поточну дату. Повідомлення Нацбанку про офіційний курс гривні щодо іноземних валют опубліковують щодня на офіційному сайті: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=09.03.2022&period=daily

За дебіторською заборгованістю по надходженню зовнішньої безоплатної допомоги можуть виникати курсові різниці.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (на звітну дату). При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції перераховуються всі відповідні монетарні статті із застосуванням валютного курсу на кінець дня цієї дати (Пункт 4 розділу II НС 130). Тобто, визначається різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах НБУ. Якщо гривні можна отримати більше при конвертації вартості активу з іноземної в національну валюту, визнають позитивну курсову різницю – дохід. Якщо менше – від’ємну курсову різницю – витрати.

Відповідно до пп. 5.23, 5.24 Типової кореспонденції, п. 4 розд. II НС 130, п. 2.8 розд. ІІ НС 124, п. 2 розд. ІІ НС 1358 позитивна курсова різниця відображається у складі інших доходів від обмінних операцій (субрахунок 7411), а від’ємна – у складі інших витрат від обмінних операцій (субрахунок 8411).

Отже, якщо в обліку вже відобразили дебіторську заборгованість і доходи, то отримання грантових коштів обліковують записом за дебетом субрахунку 2311 і кредитом субрахунку 2117. Дебіторська заборгованість – це монетарна стаття, тож оскільки операція передбачає рух по цьому рахунку, необхідно визначити курсову різницю між оцінкою її при курсі на дату визнання і на дату погашення.

Так само визначають курсові різниці, коли перераховують валюту на продаж (зауважимо: курсові різниці визначають тільки для суми валюти, яка задіяна в операції, тобто яка вибуває). І так само визначають курсові різниці на дату складання звітності.

При цьому, варто зауважити, що продаж іноземної валюти має право здійснювати виключно фінансова установа. Тобто банки.

Відповідно до п. 7 розд. ІІ Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2 суб’єкт валютних операцій (у нашому випадку бюджетна установа) для здійснення валютних операцій із купівлі/продажу/обміну іноземної валюти подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валютиЗаява подається в довільній формі. Реквізити заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і бюджетною установою.

Банк для продажу іноземної валюти виходить на міжбанківський валютний ринок України і здійснює продаж за комерційним курсом, який склався на міжбанку станом на час проведення операції. Продаж незначних сум, можуть здійснити без виходу на міжбанк за курсом, визначеним банком на дату операції.

У будь-якому разі продаж валюти здійснюється за комерційним курсом. Отже в обліку на дату продажу визначають різницю між курсом продажу і курсом НБУ на цю ж дату. Позитивна різниця формує доходи (які пропонуємо також включати до складу інших доходів за обмінними операціями, субрахунок 7411), а від’ємна різниця – витрати (їх, відповідно, – до складу інших витрат за обмінними операціями, субрахунок 8411).

Відзначимо, що нарахування доходів або витрат від продажу інвалюти не звільняє від необхідності визнавати курсові різниці. Адже тоді порівнювали курс, за яким обліковують валюту, і курс, за яким відбувався продаж, а окремо ще необхідно оцінити зміну курсу, за яким обліковують валюту, з дати попередньої оцінки.

Відповідно до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 (далі – Порядок 44) у графі «Курсова різниця - грн» (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1) (додаток 6 до Порядку) довідково наводиться сума курсової різниці, на яку збільшилися або зменшилися надходження у графі «Надійшло коштів за звітний період (рік) - грн».

Для відображення міжнародної фінансової допомоги Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», передбачено код 42030000 «Надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ».

Згідно з пунктом 11.3 Порядку 938, при проведенні операцій в іноземній валюті розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів) складається довідка про операції в іноземній валюті, форма якої передбачена Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, яка подається на паперових та електронних носіях до органу Казначейства протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, за кожним видом (кодом) іноземної валюти окремо.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку 44 залишки коштів в іноземній валюті, що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків на ім'я розпорядників бюджетних коштів відповідно до нормативно-правових актів відображаються у довідці про залишки коштів в іноземній валюті, що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків (додаток 12 до Порядку 44). Додаток 12 заповнюють у гривнях, без відображення інформації про курсові різниці чи еквіваленту у інвалюті.

Інформація у довідці наводиться на підставі даних про підтвердження залишків, наданих установами банків за встановленими ними формами. У складі річної бюджетної звітності до довідки додається інформація про підтвердження залишків, надана установами банків.

Надходження в рамках такої допомоги бюджетні установи зараховують виключно на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України для зарахування цих надходжень.

Після надходження міжнародної допомоги набувач вносить зміни до спеціального фонду кошторису за напрямами видатків.

Рух коштів, отриманих як іноземні кредити чи позики, відображають додатково і розгорнуто у формі звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1). У графах цього звіту паралельно відображають суми залишків коштів, надходжень та видатків на поточному рахунку в іноземній валюті та перераховані в національну валюту України. Також у звіті відображаються і суми курсових різниць.

Сума курсової різниці на залишки коштів на валютних рахунках за загальним фондом відображається в графі 7 форми № 2д, 2м (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 44).

Процедура відкриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України здійснюється відповідно до вимог Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758.

Щодо використання коштів міжнародної фінансової допомоги

Відповідно до пункту 20 статті 91 Кодексу в місцевих бюджетах можуть передбачатися кошти на реалізацію програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ.

Фінансування здійснюється згідно з планом використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі розпорядника бюджетних коштів.

Застосування кодів функціональної класифікації видатків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», залежить від виду витрат, їх функціонального призначення та умов укладених договорів.

Відображення міжнародної допомоги за кодами економічної класифікації залежить від економічної сутності видатків.

Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету».

Додатково повідомляємо, що для практичної реалізації положень міжнародного договору місцеві ради можуть також утворювати цільові фонди відповідно до статті 68 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі – Закон).

Надходження до цільових фондів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» відображаються по коду 50110000 «Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади» та згідно з статтею 69 Кодексу належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.

Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою (п. 2 ст. 68 Закону), норми якого в даному випадку мають узгоджуватися із вимогами грантового контракту.

Зразок рішення (для місцевої ради)/розпорядження (для військової адміністрації) ЗАВАНТАЖИТИ та положення про цільовий фонд ЗАВАНТАЖИТИ.

 

Щодо перерахування частини коштів гранту іншим виконавцям

Відповідно до частини 2 статті 101 Кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах міжбюджетні трансферти, зокрема інші субвенції.

Надання таких субвенцій здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору, яким визначаються умови їх надання.

Враховуючи зазначене, «транзитне» перерахування частини коштів гранту між місцевими бюджетами можливе у вигляді іншої субвенції на договірних основах.

У договорі повинні бути обумовлені порядок, умови надання та напрями використання коштів субвенції, що була надана.

Фінансування громадських організацій можливе шляхом включення її до мережі розпорядника коштів місцевого бюджету як одержувача бюджетних коштів з дотриманням вимог Порядку 938.

Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

У разі отримання бюджетних коштів одержувачем платежі здійснюються  з рахунка, відкритого в установленому порядку в органах Державної казначейської служби.


Підготовлено експертами Офісу підтримки реформ Ігорем Онищуком, Ігорем Герасимчуком, Юлією Остріщенко.
За підтримки Департаменту фінансів Житомирської ОВА

Джерело: https://decentralization.gov.ua/news/14633


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора