У Миргороді святкували 25-ту річницю Конституції України

Дата: 28.06.2021 11:35
Кількість переглядів: 861

З нагоди 25-ї річниці Конституції України у Миргороді відбувся тематичний захід. Традиційно зібралися громадою біля пам’ятника Тарасові Шевченку.

Поклали квіти до монументу консультант голови Миргородської районної ради Ольга Ошека, заступник голови Миргородської РДА Віталій Дяківнич, секретар Миргородської міської ради Олександр Гуржій, заступники Миргородського міського голови Сергій Швайка та Наталія Молочко, керуюча справами виконавчого комітету Антоніна Нікітченко, депутати та громадськість. На заході лунали патріотичні вірші та музичні композиції у виконанні самодіяльних артистів та гуртківців міського будинку культури та центру естетичного виховання.

По завершенню заходу також вшанували пам'ять учасників АТО, які віддали свої життя за незалежність та територіальну цілісність України покладанням квітів до каменю у Сквері Слави.


Фото - Наталія Черненко, Віталій Логвин

Прийняття Конституції стало відправною точкою на шляху до побудови демократичної та правової держави. Насьогодні першочерговим завданням є обєднання зусиль заради розвитку та розбудови нашої Батьківщини.

Український інститут національної пам’яті підготував до 25-ї річниці Конституції України історичну довідку.

Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків – “Руська правда”, “Литовські статути”, акти періоду Гетьманщини (“Березневі статті” тощо) – правові акти конституційного характеру, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. 

У період Української революції 1917–1921 років конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого Універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила “Статут про державний устрій, права і вольності УНР”. Згідно з яким УНР проголошувалася суверенною державою, “самостійною і ні від кого незалежною”.

Державотворчі процеси цього періоду були припинені тривалою окупацією українських земель східним сусідом. Радянський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії, за декілька десятиліть наплодив таку кількість основних законів, якої для цивілізованих країн вистачило б на тисячоліття. Втім, усі вони лише декларували певний набір демократичних цінностей, за лаштунками яких поставала нова імперія.

Перша Конституція УСРР ухвалена в березні 1919 року. “Світле майбутнє” мала уособлювати диктатура пролетаріату і повна солідарність з іншими радянськими республіками задля “спільної боротьби за торжество світової комуністичної революції”. Після утворення у 1922 році СРСР, загальносоюзну Конституцію затвердили 31 січня 1924 року. На ХІ Всеукраїнському з’їзді рад 1929-го оформлено нову Конституцію УСРР.

У той час, поки українці через колективізацію, розкуркулення та Голодомор-геноцид на практиці знайомилися з тріумфом радянської “демократії”, у Кремлі відреагували на подію “величезного історичного значення” – побудову соціалізму в СРСР. У 1936 році постала нова, так звана “сталінська”, Конституція СРСР. Вона законодавчо закріпила перемогу соціалізму. Документ мав низку демократичних новацій (суто декларативних): загальне, рівне і пряме виборче право; таємне голосування; право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості. Чергова Конституція УРСР 1937-го повторила положення союзного документа, максимально обмеживши  повноваження республіканських органів.

Після розвінчання культу особи Сталіна відкривалися нові обрії ідеального суспільства. Партійні керманичі розгледіли інші демократичні стандарти. Тож спочатку в СРСР (жовтень 1977-го), а там і в Україні винайшли рецепт суспільного ідеалу, оформленого в Конституції УРСР 20 квітня 1978 року. Тут йдеться і про суверенну республіку. І “вся влада в Україні належить народові”. 

Крах радянської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі гучні епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.

Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Процеси національної законотворчості активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання підготовки Основного закону.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора